Звук і світло для фестивалю в Барселоні: сцена конкурсу CODART

З 25 по 30 вересня в Барселоні проходив CODART International Talent Contests and Festivals — міжнародний конкурс-фестиваль, куди з’їжджаються вокалісти й музиканти з різних країн. Технічну частину сцени — звук і світло — робила наша команда. Розповідаємо, що для цього знадобилося, чим конкурс відрізняється від концерту чи весілля і чому апаратура їхала до Барселони з нашої бази в Аліканте.

Що таке CODART і яким був цей фестиваль

CODART проводить конкурси й фестивалі талантів у різних містах Європи. Цієї осені після Праги фестиваль переїхав до Барселони. Формат класичний для таких подій: учасники виступають у різних номінаціях — від вокалу до інструментальної музики, — журі оцінює кожен номер, а наприкінці оголошують переможців.

Для глядача це кілька хвилин на сцені. Для техніки це конвеєр: номер за номером, різні жанри, різний вік учасників, різні вимоги до звуку. За день на сцені встигають побувати і сольний вокаліст під фонограму, і інструменталіст із живим інструментом, і для кожного звук і світло мають бути виставлені по-своєму.

Що ми привезли: звук і світло на дві машини

Від нас на фестивалі була вся звукова й світлова частина сцени. Апаратура їхала з Аліканте — це понад 500 кілометрів дорогою — і за обсягом склала близько двох машин. Для порівняння: на вечір у пабі нам вистачає одного фургона. Конкурс на кілька днів у великому залі — інший масштаб.

На фото видно, з чого складалася сцена:

• Акустика й сабвуфери по краях сцени — щоб музика однаково доходила і до журі, і до глядачів у задніх рядах;
• Сценічні монітори на краю сцени — учасник має чути себе й фонограму, інакше вокаліст іде мимо тону навіть із добрим слухом;
• Радіомікрофони — щоб між номерами не тягнути кабелі по сцені;
• Дві світлові ферми з рухомими головками та заливним світлом;
• Рухомі головки на підлозі вздовж заднього краю сцени — промені крізь дим дають ту саму «концертну» картинку;
• Генератор диму — без нього промені просто не видно.

Чим конкурс складніший за концерт

На концерті гурт виходить на сцену один раз, звук виставлено на саундчеку, і далі звукорежисер лише веде вечір. На конкурсі саундчек фактично відбувається перед кожним номером. Учасники змінюються кожні кілька хвилин, і в кожного свої вимоги: в одного фонограма тихіша, в іншого голос сильніший, третій грає на живому інструменті.

Головне завдання техніки тут — однакові умови для всіх. Журі оцінює виступ, а не апаратуру. Якщо в одного учасника фонограма гучніша, а в іншого мікрофон «сухіший», оцінка вже залежить не від таланту. Тому звукорежисер стежить, щоб кожен номер звучав рівно: голос — над музикою, без перевантаження, без провалів гучності між треками.

Друге — темп. Пауза між номерами має бути короткою: поки ведучий оголошує наступного учасника, фонограма вже стоїть у черзі, мікрофон перевірений, світлова сцена вибрана. Затримка в хвилину на кожному номері за день перетворюється на годину, яку не вистачить наприкінці програми.

Діти й дорослі на одній сцені

Серед учасників таких конкурсів багато дітей і підлітків. Для техніки це окрема історія. Дитячий голос тихіший, мікрофон учасник тримає далі від рота, а від хвилювання голос то пропадає, то різко зростає. Звукорежисер підхоплює це на ходу: не дати голосу потонути у фонограмі на тихому куплеті й не дати йому «різонути» на кульмінації.

Ще одна річ, про яку рідко думають, — монітори. Дорослий артист звик до сцени й чує себе навіть у поганих умовах. Дитина, яка не чує власного голосу, починає співати голосніше й зриває інтонацію. Тому монітори на конкурсі ставлять так, щоб учасник чув себе з будь-якої точки сцени, а не лише біля стійки.

Фонограми: де найчастіше ламається номер

Більшість вокальних номерів на конкурсах ідуть під мінусову фонограму. Учасники привозять її самі — на флешці, у телефоні, посиланням у месенджері. І саме тут найчастіше виникають проблеми, які не мають жодного стосунку до таланту: файл не того формату, трек із тишею на початку, дві версії однієї пісні з різною тональністю, фонограма, записана значно тихіше за інші.

Тому фонограми ми збираємо заздалегідь і розкладаємо в порядку виступів. Кожен трек перевіряється до початку програми: чи відкривається, чи немає тиші на початку, чи збігається гучність з іншими. Коли учасник виходить на сцену, трек уже стоїть першим у черзі, і звукорежисеру лишається натиснути одну кнопку в момент, коли учасник готовий, а не шукати файл у телефоні батьків.

Окремо тримаємо запасний варіант: якщо щось піде не так посеред номера, звукорежисер має кілька секунд, щоб зорієнтуватися, і за ці секунди ніхто в залі не має почути тишу.

Живі інструменти: арфа, фортепіано, скрипка

Серед відео, які CODART публікував у дні фестивалю, — номери на арфі та фортепіано. Живий інструмент на великій сцені — зовсім інше завдання, ніж вокал під фонограму. Арфа звучить тихо й м’яко, і у великому залі без підзвучення її просто не почують задні ряди. Фортепіано, навпаки, саме по собі гучне, але без мікрофонів у великому залі звучить глухо й далеко.

Для таких номерів мікрофони ставляться окремо під інструмент, і це треба робити швидко: учасник із арфою виходить одразу після вокаліста з радіомікрофоном, і перебудова сцени має зайняти хвилину, а не десять. Тому стійки й кабелі під інструменталістів готуються заздалегідь і стоять збоку сцени, щоб їх можна було винести й підключити, поки ведучий оголошує номер.

Головне правило для живого інструмента — не зіпсувати його звук. Підзвучення має зробити інструмент чутним, а не перетворити його на щось інше. Для журі, яке оцінює техніку гри, це принципово: вони мають чути саме те, що грає учасник.

Світло: картинка для журі, глядачів і камер

На конкурсі світло працює на три аудиторії одночасно. Журі має чітко бачити обличчя й рухи учасника. Глядач у залі чекає видовища. А батьки й педагоги знімають кожен номер на телефон, і саме ці відео потім розлітаються по соцмережах — тож картинка має виглядати добре й на камеру.

Звідси логіка розстановки. Ферми з боків сцени дають заливне світло на учасника — обличчя видно, тіні м’які. Рухомі головки на підлозі й на фермах відповідають за ефекти: промені, кольори, рух. Дим робить промені видимими й додає глибини. Для ліричного номера світлова сцена спокійніша, для енергійного — динамічніша, з кольором і рухом у такт музиці.

Монтаж у залі, де вже є своя техніка

Зал, де проходив фестиваль, має власне підвісне підзвучення — на фото його колонки видно під стелею. Це звична ситуація: багато великих залів, готелів і культурних центрів обладнані базовою системою, розрахованою на фонову музику, промови й дискотеки. Для конкурсу з живими номерами, фонограмами й танцями цього зазвичай мало: потрібні монітори для учасників, окремий пульт під програму, радіосистеми й сценічне світло, якого в залі просто немає.

Тому ми не замінюємо техніку закладу, а доповнюємо її під задачу. Перед виїздом просимо в організатора фото сцени й зали, розміри, кількість місць і перелік того, що вже стоїть. Цього достатньо, щоб зібрати комплект без зайвого і без нестачі. На місці апаратура ставиться до початку програми: коли заходять перші учасники, сцена вже зібрана й перевірена.

Чому апаратура їде за сотні кілометрів

База у нас в Аліканте, і найщільніше ми працюємо по Коста-Бланці. Але подібні заходи регулярно ведемо далеко від бази: Барселона, Мадрид, Валенсія, Каталонія й південь Франції. Логіка для організатора проста: одна команда, яка знає свою апаратуру, замість місцевої оренди, де техніка може виявитися не тією, що в переліку, а людина за пультом — уперше бачить цей пульт.

Своя апаратура означає, що ми знаємо кожен прилад, возимо запасні кабелі й мікрофони і, якщо щось виходить з ладу посеред програми, заміна вже лежить у кейсі за сценою. На багатоденному фестивалі це не дрібниця: техніка працює кілька днів поспіль, і запасу потрібно більше, ніж на одну вечірку.

Оренда звуку й світла для фестивалів і конкурсів

Такий самий комплект ми здаємо в оренду під конкурси, фестивалі, концерти, шкільні та танцювальні звітні виступи, презентації й корпоративи. Що можна взяти:

• акустика й сабвуфери на зал або відкритий майданчик;
• сценічні монітори для учасників;
• радіомікрофони й мікшерний пульт;
• світло: ферми, рухомі головки, заливка, дим;
• сцена й LED-екран, якщо в залі їх немає.

Привозимо, монтуємо, налаштовуємо й забираємо самі. Для конкурсу ми радимо брати оренду разом зі звукорежисером і світлотехніком: програма з багатьма номерами без людини за пультом не працює, і саме від неї залежить, чи всі учасники звучатимуть однаково.

Що потрібно від організатора

Щоб назвати точний кошторис, нам вистачає кількох речей:

• місто, зал і дати — скільки днів іде програма;
• фото сцени й зали, приблизна кількість глядачів;
• що вже є в залі: звук, світло, екран, пульт;
• формат номерів: вокал під фонограму, живі інструменти, хореографія;
• чи потрібен ведучому окремий мікрофон і чи буде трансляція або зйомка.

Однакової ціни для всіх заходів не буває: один день у невеликому залі й тиждень на великій сцені різняться і за обсягом апаратури, і за кількістю людей. Тому ми рахуємо під конкретний захід і не називаємо цифри навмання.

А якщо на свято потрібні ще й музиканти

Технічне забезпечення — лише частина того, що ми робимо. Основне наше заняття — жива музика: кавер-гурти Royal Band і Rock Beat, сольні артисти на весілля, ювілеї й корпоративи. Тож якщо на вашому заході, крім конкурсної програми, потрібен гала-вечір або святковий концерт, гурт і техніка приїдуть від одного підрядника.

Інші наші роботи

• Royal Band у The Abbey Tavern, Оріуела-Коста — жива музика й власний звук у пабі;
• Концерт у Фінестраті — сцена, екран і концертний райдер;
• Весілля під Жероною — технічне забезпечення під ключ далеко від бази;
• Весілля у Finca Victoria Garden, Торрев’єха — базовий комплект звуку й світла на приватному святі.

Часті запитання